Менінгококова інфекція

Менінгококова інфекція — це гостре інфекційне захворювання, яке викликає бактерія Neisseria meningitidis (менінгокок). Збудник передаься повітряно-крапельним шляхом, найчастіше під час тривалого контакту в закритих приміщеннях. У групі ризику — члени сім’ї хворого та діти з його колективу.

Хвороба має сезонний характер: найбільше випадків реєструють узимку та навесні. Менінгокок швидко розмножується в організмі, а його токсини уражають усі органи й системи, що може призвести до смерті за лічені години.

Форми інфекції:

• Носійство – людина не хворіє, але передає збудника іншим.
• Назофарингіт – проявляється нежитем, болем у горлі, кашлем, підвищенням температури до 38–39°С.
• Менінгіт – важка форма, коли температура різко піднімається до 40°С, з’являються сильний головний біль, блювота, світлобоязнь, судоми.
• Менінгококцемія (сепсис) – найтяжчий перебіг. Хвороба розвивається блискавично, смерть може настати через 7–9 годин від початку симптомів.

При перших ознаках (висока температура, висип, порушення свідомості) слід негайно викликати «швидку».

Основними правилами профілактики даного захворювання є:

- своєчасне звернення за медичною допомогою хворих з явищами ГРВІ з метою раннього виявлення та встановлення діагнозу менінгококова інфекція, а також надання кваліфікованої медичної допомоги.

-зменшення  перебування у погано провітрюваних приміщеннях з великим скупченням людей, особливо, де є хворі з явищами ГРВІ.

-вести здоровий спосіб життя, особливо у зимово-весняний період перебувати на свіжому повітрі не менше 2-3 годин та вживати у достатній кількості калорійну та вітамінізовану їжу.

-користуватися індивідуальним посудом, дотримуватися правил особистої гігієни.

Вакцинація проти менінгококової інфекції належить до рекомендованих щеплень і є ефективним засобом захисту.