Історична довідка с.Цуцилів

Загальна інформація

  • Цуцилів — село в Україні, розташоване в Надвірнянському районі Івано-Франківської області. 

  • Село лежить на річці Млинівка (один з місцевих потоків). 

  • За даними перепису 2001 року, населення становило приблизно 1002 особи.

  • Територія сільської ради (Цуцилівської) — близько 12,731 км². 

 Історія села

Давні часи

  • На території Цуцилова в 30-х роках ХІХ століття археологом Ярославом Пастернаком було виявлено поховання доби карпатських курганів періоду Київської Русі. t

  • За даними місцевих переказів, на високому березі гирла річки Могилів, при впадінні в річку Уняву, мешкав пан Цуциловський. За легендою, саме він виділив земельну ділянку селянам для перенесення церкви зі Стримби.

Перша письмова згадка й розвиток

  • Є згадки про поселення під назвою Цуцилів вже в документах 1390 року. 

  • Архівні джерела також містять дату 1452 та 1482 роки як згадки про село. 

  • У церковному шематизмі 1938 року вказано, що дерев’яна церква в Цуцилові була збудована в 1808 році. 

  • У 1856 році на церковному подвір’ї було збудовано невелику церковно-приходську школу за ініціативи Теодора Турчанського. 

  • 5 квітня 1848 року селяни Цуцилова відмовилися виконувати панщину — і вже 16 травня встановили хрест, на пам’ять скасування панщини. 

ХХ століття та період визвольної боротьби

  • У 1904 році в Цуцилові засновано читальню «Просвіта». 

  • У 1926 році збудовано Народний дім, який став осередком для культурних і громадських організацій: «Луг», «Відродження», «Сільський господар», Союз українок тощо.

  • У роки Другої світової війни Цуцилів був центром Ланчинського району ОУН; провідником був уродженець села Василь Маланюк (голова проводу ОУН Надвірнянського району 1942–1944, Ланчинського — 1944–1946). 

  • У 1949 році під час бойової операції державними структурами було спалено Народний дім «Просвіта». 

  • Після війни відбулося примусове створення колгоспу ім. Жданова, у 1961 р. об’єднано з колгоспом «Жовтень» села Волосова. 

  • У 1958 році було закрито церкву св. Михаїла, греко-католицька громада перейшла в підпілля. 

  • Символічні пам’ятники — могили загиблих, придорожні хрести, каплиці — були знищені вночі 7 квітня 1964 року. 

  • У 1964 році село було електрифіковане. 

  • У 1976 році збудовано нову восьмирічну школу. 

Відновлення після незалежності

  • 8 листопада 1989 року після 31-річної перерви була відслужена перша Служба Божа в місцевій церкві. 

  • 12 листопада 1989 року відбулись установчі збори — створено осередок Народного Руху України.

  • У січні 1994 року урочисто відкрито новозбудований Народний дім «Просвіта», в якому розташували адміністративні приміщення, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт та відділення зв’язку. 

  • 15 жовтня 2000 року освячено наріжний камінь фундаменту нової церкви в центрі села; 2 червня 2001 року розпочате мурування стін храму. 

  • Новий храм Святого Архистратига Михаїла був освячений 18 листопада 2007 року за участі понад двадцяти священиків. 

 Культурна спадщина та пам’ятки

  • Церква Святого Архистратига Михаїла (дерев’яна), побудована в 1807/1808 рр. — об’єкт місцевої архітектурної пам’яті. 

  • Дзвіниця при церкві, дерев’яна — датується 1819 роком.

  • Меморіальний комплекс УПА — на честь загиблих борців за волю України. У селі поховано 46 могил членів ОУН та вояків УПА. 

  • Пам’ятний хрест на честь скасування панщини (встановлений у XIX столітті).