Фото без опису28 лютого в селі Волосів Переріслянської ОТГ Надвірнянського району відбулось вшанування пам`яті односельчанина, славного командира кавалерійського дивізіону розвідки Січових стрільців Франца Бориса, якому в минулому році на фасаді Волосівського ліцею відкрили меморіальну таблицю.

Організував пам’ятний захід громадський діяч, краєзнавець Ігор Андруняк. Участь взяли депутат обласної ради Михайло Іваночко, заступник керівника виконавчого апарату районної ради Василь Андрейчук, в.о.Переріслянського сільського голови ОТГ Любов Гук, в.о.старости с.Волосів Володимир Бариляк, начальник відділу загальної, організаційної, кадрової та  правової роботи Уляна Яворська, боєць московсько-української війни Олег Туєшин, вихованці Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату, вихованці гуртка християнського виховання керівник о. Роман Григораш Надвірнянського районного центру дитячої творчості та національно-патріотичного виховання молоді, директор, вчителі та учні Волосівського ліцею, а також засоби масової інформації.

Місцевий парох о. Степан Лящун спільно з о. Романом Григорашем відправили панахиду в церкві «Покрови Пресвятої Богородиці» УГКЦ та спільно помолилися за упокій душі Франца Бориса і всіх Героїв.

Урочистим маршем учасники пройшлися до ліцею, на території якого відбулися заходи вшанування. Після виконання Державного Гімну України, учні ознайомили присутніх з біографією легендарного сотника армії УНР Франца Бориса.

Звертаючись до учасників заходу, боєць московсько-української війни Олег Туєшин, зазначив, що історія має здатність повторюватися. 
«Сьогодні ми маємо вже новітніх героїв московсько-української війни, котрі у 2014-2015 так само, як січові стрільці і воїни УПА, добровільно пішли до війська, щоб захистити Українську державу від ворога. Наші славні предки передали нам у спадок свою відвагу і Геройство, нам є на кого рівнятися і кого наслідувати. Тож дякую всім, за те, що шануєте пам’ять про Героїв України, борців за нашу незалежність.» - наголосив Олег Туєшин.

Віддати шану своєму прапрадіду завітала його внучка у четвертому поколінні Надія Кепещук із дочкою. З нагоди такої події вони разом заспівали авторську пісню-посвяту. Варто зазначити, що пані Надія є вчителем початкових класів місцевого ліцею і разом зі своїми учнями підготували танцювальний подарунок.

Вихованці Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату за військовим звичаєм віддали честь славному сотенному армії УНР Францу Борису.

Довідка:
Франц Якович Борис народився у Івано-Франківську (тодішньому Станіславові). У складі австро-угорської армії брав участь у Першій світовій війні, потрапив до російського полону.
У січні 1918 р. вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців (СС), а з 1 березня – командир кінної розвідки 4-го (1-го) полку Січових стрільців. 30 квітня того ж року після розформування полку німцями залишився у Києві.
Наприкінці вересня 1918-го, отримавши дозвіл гетьмана Павла Скоропадського на формування Окремого пішого загону Січових Стрільців у Білій Церкві, повернувся до загону, сформував та очолив кінну розвідку, а з середини грудня став командиром кінного дивізіону Січових стрільців 1-ї Січової дивізії військ Директорії. У середині липня 1919-го дивізіон розгорнуто у кінний полк СС Дієвої армії Української Народної Республіки. Відіграв важливу роль у перемозі у бою під залізничною станцією Мотовилівка.
У жовтні 1919-го захворів на тиф та здав посаду командира полку своєму помічникові – сотникові Сергієві Байлу. З другої половини 1920-го-до жовтня того ж року – в. о. командира 5-го кінного полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР, згодом – старшина для доручень штабу 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР. Брав участь в обороні м. Замостя (Польша) під командуванням генерала-хорунжого М. Безручка. Інтернований у м. Олександрів у Польщі.
Із 1921-го проживав у Волосові Надвірнянського району, де організував осередок товариства «Луг». Брав активну участь у побудові Народного дому, який став до ладу у 1935 р.
У 1939-му переїхав до с. Потуржин на Волині (пізніше Польща), де згодом його обрали війтом села. Загинув 1 лютого 1943 р. у с. Потуржин Грубешівського повіту під час польсько-українських сутичок.
Нагороджений Срібною медаллю хоробрості ІІ класу та військовим хрестом Карла.

матеріал: Надвірнянської районної ради