Фото без опису

26 квітня 1986 року о 01:23 ночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася аварія, яка сколихнула увесь світ. Під час планового інженерного експерименту стався тепловий вибух, що повністю зруйнував реактор. У повітря піднялися сотні тонн радіоактивних речовин, які поширились на територію України, Білорусі, Росії та країн Європи.

Найбільше постраждали північні райони Київської та Житомирської областей, де рівень радіації перевищив норму в сотні разів. Місто Прип’ять, розташоване лише за 3 кілометри від епіцентру аварії, було евакуйоване лише через 36 годин після вибуху. Людей вивозили без речей, у повній невизначеності, обіцяючи повернення за кілька днів, яке ніколи не настало.

Герої без броні — ліквідатори

Понад 600 тисяч людей були залучені до ліквідації наслідків аварії. Це були пожежники, військові, медики, інженери, добровольці, яких сьогодні ми називаємо просто: герої.

Саме завдяки їхній самопожертві вдалося локалізувати пожежу, збудувати захисний саркофаг та запобігти ще більшій катастрофі.
Вони працювали в умовах смертельного рівня радіації, часто — без належного захисту, не знаючи всієї небезпеки. Багато з них заплатили найвищу ціну — власне життя або здоров’я.

Чорнобиль — біль, пам’ять, урок

Аварія на ЧАЕС залишила по собі не лише мертву зону площею понад 2 тисячі квадратних кілометрів, а й глибоку моральну і екологічну рану. Сотні населених пунктів були відселені. Десятки тисяч людей — змушені почати нове життя далеко від рідних місць.

Чорнобиль став символом не лише техногенної катастрофи, а й відповідальності, правди, людської гідності.
Він змінив ставлення світу до атомної енергетики, до екологічної безпеки, до прав людини.

У цей день ми схиляємо голови перед усіма, хто втратив життя, рідних і дім унаслідок трагедії.
Ми дякуємо ліквідаторам, які, ризикуючи всім, врятували мільйони.
Ми продовжуємо вивчати уроки Чорнобиля — в ім’я життя, миру і майбутнього.

Вічна пам’ять загиблим.
 Безмежна вдячність живим героям.
Пам’ятаємо. Шануємо. Бережемо.