Менінгококова інфекція

Менінгококова інфекція, як захистити себе від хвороби ?

Менінгококова інфекція —  інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом і має різні клінічні прояви (від безсимптомного носоглоткового виявлення до генералізованих форм із високою летальністю). Менінгококову інфекцію викликає Neisseria meningitidis.

Інфікування може привести як до формування носійства, так і до серйозного ураження життєво важливих органів. Збудник інфекції передається повітряно-крапельним шляхом із крапельками слизу при кашлі, чханні, розмові. Зараженню сприяють скупчення людей, тісний контакт між ними. Тривалість менінгококоносійства звичайно не перевищує 2-3 тижнів, іноді продовжується до 6 тижнів і більше, особливо при наявності хронічного запалення носоглотки.

Гострий назофарингіт — найбільш часта форма хвороби. Основними симптомами цієї форми є головний біль, відчуття першіння і біль у горлі, закладеність носа, нежить з невеликими слизово-гнійними виділеннями, сухий кашель. У важких випадках спостерігаються запаморочення, іноді блювота, вегетативно-судинна дистонія. Температура тіла підвищується до 37,5 - 38°С, у більш важких випадках і вище, іноді може залишатися нормальною. Тривалість лихоманки, як правило, складає 2 - 3 дні. У ці ж терміни стихають явища назофарингіту. У частині випадків через 2-3 дні від початку хвороби розвивається менінгококцемія чи менінгіт.

Менінгококцемія характеризується бурхливим початком. Протягом декількох годин температура піднімається до 39-41°С, її підйом супроводжується лихоманкою, болями в м'язах і суглобах, головним болем. Найбільш характерним симптомом є геморагічний висип, що з'являється вже в перший день хвороби, іноді через декілька годин, рідше - через добу. Елементи висипки мають неправильну, часто зірчасту форму, різні розміри (від дрібних точкових крововиливів до великих геморрагій при важкому перебігу хвороби). Висип локалізується переважно на дистальних відділах кінцівок. Ведучою ознакою в клінічній картині найважчої блискавичної форми менінгококцемії є інфекційно-токсичний шок.

Менінгококовий менінгіт звичайно починається гостро з помірної лихоманки, підйому температури до 38 - 40°С. Загальний стан різко погіршується. Через кілька годин чи на 2-й день з'являється і швидко прогресує головний біль високої інтенсивності, нудота, блювота. З’являється менінгіальна симптоматика - ригідність потиличних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського та ін. з'являються до кінця доби.  Розлад свідомості і психічні порушення ( марення, галюцинації, загальмованість, адинамія, сопор і кома) виникають на 2 -4-й день хвороби.

  Профілактика: 

 Своєчасне звернення за медичною допомогою хворих з явищами ГРВІ з метою раннього виявлення та встановлення діагнозу менінгококова інфекція, а також надання кваліфікованої медичної допомоги.

Зменшити перебування у погано провітрюваних приміщеннях з великим скупченням людей, особливо, де є хворі з явищами ГРВІ.

Вести здоровий спосіб життя, особливо у зимово-весняний період перебувати на свіжому повітрі не менше 2-3 годин та вживати у достатній кількості калорійну та вітамінізовану їжу.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень менінгококова інфекція відноситься до рекомендованих щеплень. Населення (діти та дорослі) за бажанням може щепитися від цієї інфекції за власні кошти.

Лікар епідеміолог

Відділення епідеміологічного нагляду

та профілактики інфекційних захворювань

 Надвірнянського РВ