Що таке земельна частку (пай) та хто має на неї право?

Земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельної частки (паю). Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов'язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що перебували у колективній власності. При паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, так званих колгоспів, без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Виходячи з цього, треба розуміти, що земельна частка (пай) –це певна умовна земельна частка, розміри якої визначаються в умовних кадастрових гектарах, виходячи  з  вартості  земельної  частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Характерною особливістю земельних часток (паїв) є те, що вони не були виділені в натурі, тобто не мають чітко визначених меж та розташування на місцевості.

Хто ж має право на земельну частку (пай)?

По-перше, таке право мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Тобто, якщо на момент розпаювання особа працювала в колгоспі, тобто була його членом і їй видали сертифікат на право на земельну частку (пай), то це означає, що вона належить до кола тих осіб, які мають право на пай.

 По-друге, таке право мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Тут йде мова про те, що у випадку смерті особи, якій було видано сертифікат на право власності на (пай), право на земельну частку (пай) переходить до її спадкоємців, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину.

По-третє, право на земельну частку (пай) мають громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

По-четверте, таке ж право мають громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Звертаю увагу, що саме цим громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Зазначу, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) згаданих осіб, є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Крім цього документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є:

 -свідоцтво про право на спадщину;

-посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

-рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Щодо громадян України, евакуйованих із зони відчуження, відселених із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості, то документом, що посвідчує їхнє право на земельну частку (пай), є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД