Позовна давність до вимоги про поділ майна подружжя

Фото без опису Що ж таке позовна давність?

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦПК України).

_{КОЛИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ?}

Відповідь на дане питання залежить від того, чи перебуває подружжя у шлюбі на дату поділу майна.

Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано ( ч. 1 ст. 72 СК України).

Отже, будучи у зареєстрованому шлюбі кожен із подружжя може вимагати поділити спільне майно у будь-який час.

Зовсім інше правило поширюється на осіб, шлюб між якими вже розірвано.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 СК України визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Аналогічний порядок застосування позовної давності визначено було й за положеннями КпШС УРСР.

Слід звернути увагу, що до правовідносин, які виникли до набрання чинності Сімейним кодексом України, слід застосовати положення КпШС УРСР.

Тобто, якщо спільно нажите майно було придбано (нажито) подружжям до 01.01.2004 року, то до поділу майна буде застосовуватися чинний на момент виникнення спірних правовідносин КпШС України.

Так, ч. 3 ст. 29 КпШС України передбачалося, що для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.

ЯКИЙ ПОЧАТОК ПЕРЕБІГУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ?

Відповідно до ч. 3 ст. 72 СК України позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.Аналогічний порядок обчислення перебігу позовної давності визначено було й за КпШС України.

Так, згідно зі ст. 11 КпШС України у тих випадках, коли для окремих вимог встановлено позовну давність, він обчислюється, якщо інше не встановлено законом, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.Багато хто помилково вважає, що цей строк відраховується від дати розлучення.

Певний час такої позиції дотримувалися і деякі суди, проте касаційна інстанція виправила цю помилку трактування закону.

ВИСЛОВИВ НАСТУПНУ ПРАВОВУ ПОЗИЦІЮ

Вирішуючи питання перебігу позовної давності, суди мають врахувати, що при визначені початку перебігу позовної давності слід виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, оскільки сам по собі факт припинення шлюбу не свідчить про порушення права власності одного із подружжя. Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності.

Факт розлучення не свідчить про порушення права власності.

Таким чином, можна зробити висновок, що при поділі спільного майна подружжя позовна давність відраховується не з дати розірвання шлюбу, а з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права на таке майно.

Що слід розуміти під поняттям «ПОРУШЕННЯМ ПРАВА»?

Це момент, коли між колишніми чоловіком і дружиною виникає спір стосовно цього майна. Наприклад, один з подружжя, на кого оформлено майно, намагається його продати (відчужити) і про це стало відому іншому з них; чи той з подружжя, хто є власником житла за документами.

У той же час, навіть, якщо 3-річний строк позовної давності минув, позивач все одно має право звернутися до суду і суд розгляне його позов.

Слід звернути увагу, що суд має право застосувати наслідки спливу позовної давності (відмовити у задоволенні позову з цим підстав згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України) лише в тому випадку, якщо про це просить відповідач.

Якщо відповідач протягом розгляду справи не попросить про застосування позовної давності, то суд може розглянути справу і поділити майно, навіть коли строк давності вже давно пропущений.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначу, що не варто затягувати з питанням поділу майна після розлучення. Чим більше часу пройде, тим менше шансів поділити це майно.

Фото без опису