Гарячка Денге

Щорічно  наприкінці літа в усьому світі  відзначається  Міжнародний  день  боротьби  з  хворобою денге, що передається  через  укус  заражених   комарів  та не передається від людини  до людини.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), денге, раніше типова для регіонів Африки та Азії, зараз поширюється і на інші території. Нині це захворювання є ендемічним (таким, що постійно існує на цій території) у більш ніж 100 країнах ВООЗ у регіонах Африки, Америки, Східного Середземномор’я, Південно-Східної Азії та Західно-Тихоокеанського регіону. України серед цих країн не має.

Як повідомляє Європейський центр профілактики та контролю захворювань, у материковій Європі у 2024 році зареєстрували випадки завезення вірусу з ендемічних районів у Німеччині, Італії та Франції, але  не повідомлялося про автохтонні, тобто місцеві, випадки. Це означає, що гарячка спостерігається лише у тих пацієнтів, що раніше подорожували до ендемічних районів. 

Гарячка Денге — гостра інфекційна хвороба. Інкубаційний період триває 3–15 днів. Захворювання зазвичай починається раптово: з’являються озноб, головний біль, сильний біль у спині, крижах, хребті, суглобах (особливо колінних). Саму гарячку спостерігають у всіх хворих, температура тіла швидко підвищується до 39–40°C. 

 Основною загрозою поширення гарячки Денге в Європі є комарі aedes albopictus —  «тигрові комарі». З-поміж іншого вони є носіями вірусу лихоманки денге. Цей вид комарів фіксували у таких країнах ЄС як Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Мальта, Португалія, Румунія, Словенія та Іспанія. В Україні «тигрові комарі» поширені на території тимчасово окупованого Криму. Північна межа їхнього поширення — в Угорщині, поблизу з українським Закарпаттям. Однак наразі причин для оголошення України ендемічним регіоном немає. 

Причини виникнення:

Розуміння причин виникнення лихоманки денге допомагає в ефективному контролі та запобіганні цьому захворюванню. Основні чинники, які сприяють розвитку цієї хвороби, включають:

1. Укуси інфікованих комарів Aedes. Комарі Aedes, особливо Aedes aegypti та Aedes albopictus, є головними переносниками вірусу денге. Ці комарі найактивніші вдень, особливо під час світанку та сутінків. Інфекція передається людині через укус інфікованого комара, що живиться кров’ю.
2. Географічні регіони. Регіони з теплим, вологим кліматом є особливо сприятливими для розмноження комарів та поширення вірусу.
3. Подорожі. Люди, які заражені вірусом, можуть переносити хворобу з одного місця на інше під час подорожей або міграції. Це може сприяти розповсюдженню вірусу в нових регіонах.
4. Зміна клімату. Глобальні кліматичні зміни, включаючи підвищення середньої температури, зміну режиму опадів та підвищення рівня моря, можуть впливати на екосистеми комарів, розширюючи їх географічний ареал та збільшуючи тривалість сезонів їх розмноження. Це може призвести до збільшення кількості випадків захворювання на гарячку денге в нових регіонах та до зростання кількості епідемій.

Ці фактори взаємодіють між собою, створюючи сприятливі умови для поширення лихоманки Денге у певних регіонах. Запобігання поширенню цього захворювання вимагає комплексного підходу, включаючи контроль за популяціями комарів, використання репелентів, носіння одягу, що захищає від комарів, та забезпечення громадської обізнаності щодо ризиків і заходів профілактики.