Фото без опису

При наданні першої допомоги при укусах отруйних змій треба відійти від ряду хибних уявлень:

Розрізи шкіри на місці укусу змії для провокації кровотечі не будуть сприяти видаленню отрути, а небезпека розвитку вторинної інфекції стає реальною, також під час невмілого розрізання шкіри можна ушкодити сухожилля, що призведе до інвалідності;

Накладання джгутів, «закруток» із підручних засобів посилює відтік отрути в лімфатичну систему і тому не виключає її системного розповсюдження, а безконтрольне застосування артеріального джгута (закрутки) може призвести до розвитку тяжкого ішемічного ушкодження кінцівки.

Припікання місця укусу неефективне, тому що довжина отруйних зубів змії інколи більше сантиметра. При цьому отрута проникає в тканини, і поверхневе припікання нездатне її зруйнувати. А на місці припікання утворюється струп, під яким починається нагноєння.

У першу чергу необхідно постраждалого покласти так, щоб голова була опущена нижче рівня тулуба для попередження ортостатичних порушень мозкового кровообігу.

Потім треба приступити до відсмоктування отрути з рани, пам'ятаючи про можливу небезпеку орального отруєння зоотокси-ном. Наявність у ротовій порожнині тріщин, каріозних зубів й ран слизової оболонки не є протипоказанням для відсмоктування отрути. Справа в тому, що дія будь-якої отрути залежить від того, яка доза приходиться на кілограм маси тіла. А кількість отрути, яка може при відсмоктуванні потрапити до організму людини, яка надає допомогу, настільки мала, що не може причинити шкоди. Тільки відсмоктану рідину треба випльовувати.

Енергійне відсмоктування протягом перших 5—7 хв після укусу дозволяє видалити до 40% зміїної отрути, а через 15—20 хв — тільки 10%.

Людині, яку вкусила змія, пити спиртні напої категорично забороняється. Алкоголь не являється протиотрутою, як вважають деякі, а навпаки, утруднює виведення отрути з організму, посилює її дію.