Фото без описуВода, поряд із своїм  величезним життєво необхідним для людини благом, за певних умов і, на жаль, досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітної патології, у т.ч. інфекційних захворювань. Тому, існують ризики виникнення інфекційної патології після вживання води або використання її з іншою метою.

Спалахи, епідемії з провідним водним фактором передачі завжди відрізняються гострим характером з ураженням великої кількості населення за короткий проміжок часу, з блискавичним розповсюдженням на значні території.

В Україні протягом останніх років реєструвалися спалахи кишкових інфекцій, вірусного гепатиту, шигельозу, черевного тифу пов’язані з водою.

Слід нагадати і про холеру (особливо небезпечну інфекцію), на яку в Україні тільки в 1995 році захворіло 924 людини, інфікування яких, головним чином, було пов’язано з водокористуванням. А також спалах вірусного гепатиту А в Дніпропетровській області в 1994 році (захворіло понад 3-х тисяч мешканців міст Кривий Ріг, Жовті Води, Криворізького, Софіївського, Широківського районів) та 2014 році (захворіли майже 300 мешканців міст Кривий Ріг та Дніпро).

На жаль, Україна продовжує бути країною з потенційною небезпекою інфікування збудниками, у т.ч. що передаються водним шляхом. Причиною такого явища є існування наступних проблем:

– для більшості населення джерелами питного водопостачання є поверхневі водойми, що несуть значне антропогенне навантаження і, як наслідок, постійно погіршується якість води у результаті забруднення органічними речовинами та збудниками інфекційних захворювань;

– відсутність надійних систем очистки та знезараження води, адекватних ступеню забрудненості, оскільки застосування хлоровмісних сполук  є неефективним, особливо щодо патогенних вірусів.

Є значний ризик мікробної контамінації питної води у водорозподільній мережі в процесі її доставки до споживача та до місць

безпосереднього вживання води. Це пов’язано із високою зношеністю водогонів і, як наслідок, з постійним виникненням аварійних ситуацій, що призводять до додаткового забруднення води.

Наступною причиною контамінації питної води є тривале її зберігання в ємностях.

Характеризуючи нинішню епідемічну ситуацію, слід зазначити, що в останні десятиліття як у світі, так і в Україні, спостерігається зниження ролі водного фактору в розповсюдженні інфекційних захворювань, але лише бактерійної природи.

Черевний тиф, до впровадження хлорування на водогонах, був винятково «водною» інфекцією. Реєструвалися спалахи в Донецькій, Одеській та Закарпатській областях.

Найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій: слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея.

 

Щоб по­пе­ре­ди­ти за­ра­жен­ня, не­об­хідно дот­ри­му­ва­ти­ся еле­мен­тарних правил:

  • для пиття використовувати тільки кип’ячену воду;
  • не пити воду з випадкових джерел;
  • при заміських прогулянках мати з собою достатній індивідуальний запас питної води;
  • проводити регулярне очищення та знезараження питної води в Ваших криницях;
  • воду для приготування їжі і господарських потреб брати тільки з перевірених джерел;
  • не пити воду з водопроводу, призначеного для технічних цілей;
  • кип’ятити воду, взяту з відкритої водойми для пиття, миття фруктів, ягід чи посуду (хвороботворні мікроорганізми здатні протягом місяця і навіть більш жити і розмножуватися у воді);