Заповіт подружжя.

Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

Варто зауважити, що такий заповіт може лише подружжя, тобто чоловік і жінка, шлюб яких зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Сутність розпоряджень у заповіті подружжя полягає в тому, що після смерті одного з подружжя належна йому частка у спільній сумісній власності переходить до другого з подружжя, який пережив першого, і тільки в разі смерті останнього - спадщина переходить до призначеного ними спільно спадкоємця.

Кожен з подружжя-заповідачів має право відмовитись від спільного заповіту тільки за життя їх обох. Після смерті одного з подружжя другий з подружжя вже не матиме права скасувати зроблений подружжям заповіт. Відмова від спільного заповіту одним з подружжя тягне за собою скасування правочину в цілому.

Також варто зауважити, що розірвання шлюбу або визнання його недійсним призводить до втрати чинності заповіту подружжя.

Окрім того, заповіт подружжя може бути визнано недійсним у судовому порядку. У такому випадку той із подружжя, хто пережив іншого з подружжя, складає новий заповіт, одноосібно, щодо своєї частки спільного майна, а майно померлого подружжя відійде спадкоємцям за законом.

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД