Поділ спільного майна подружжя: що потрібно знати?

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - Закон) https://bit.ly/3msqRVG, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, згідно з статтею 63 Закону, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Детальніше про поділ спільного майна подружжя інформує фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин.

Законодавець передбачив два шляхи, а саме :

Добровільний порядок поділу майна подружжя регулюється статтею 69 Закону, де дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, за взаємною згодою, незалежно від розірвання шлюбу. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий.

У судовому порядку : поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:

? - суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;

- здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток.

При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд

керується частиною першою статті 70 Закону, якою передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя, а саме:

відповідно до частини другої статті 70 Закону суд може зменшити частку одного з подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї;

відповідно до частини третьої статті 70 закону суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Існують певні способи поділу майна подружжя, які закріплені у статті 71 Закону, а саме: