Фото без описуВигрібна яма (вигріб) – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Для отримання дозволу побудови вигрібної ями потрібно звернутися із заявою (зверненням) до органів місцевого самоврядування, у якому має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. На підставі такого звернення орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення, в якому зазначається сам факт надання такого дозволу заявнику за вказаною ним адресою.ішення приймається в межах строків, встановлених Законом України "Про звернення громадян").

Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи. Обране місце повинне бути оптимальним: чи не дуже близько і не дуже далеко від дому, бажано поза обжитої зони.

Основні вимоги до розміщення вигрібної ями (вигребу):

  1. повинна бути віддалена від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м;
  2. місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства;
  3. в умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м, а також слід враховувати напрямок схилу ділянки (пункт 2.22 розділу ІІ Державних санітарних норм);
  4. об’єм вигребу розраховується  виходячи з чисельності населення, що ним користується (з практики: не глибше 3 метрів, враховуючи довжину шлангу асенізаторської машини);
  5. роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконуються відповідно до санітарних норм та правил;
  6. вигрібну яму (вигріб) виконують з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою.

При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Перевагу краще віддавати кільцям заводського виробництва. Верхнє кільце має бути забезпечено кришкою і люком з пенополіпропілена. Це забезпечить герметичність вигрібної ями. Готові кільця зазвичай оснащені вентиляційними отворами.

Після закінчення будівельних робіт необхідно внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.

Особливості

Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення.

Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.

Спори щодо розміщення вигрібної ями (вигребу)

При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями громадянам необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування, і лише при відмові компетентного органу або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством, шляхом подання позовної заяви до суду.

Відповідно до статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок.

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння як найменших незручностей, такі дії підлягають припиненню (частина четверта статті 103 Земельного кодексу України).

 

 

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД