Виконавчий напис: в яких випадках доцільно його оскаржувати

Актуальною нині постає проблема, коли арештовують і стягують майно особи, як кажуть, «без суду і слідства», фактично без законних на те підстав. Насамперед ідеться про арешт майна на підставі виконавчих написів нотаріуса.

Випадки стягнення заборгованості на підставі виконавчих написів останнім часом є дуже поширеними, оскільки порядок такого стягнення не передбачає звернення до суду з позовом та отримання судового рішення, а тому стягувачі – фінансові компанії часто практикують такий спосіб стягнення грошових коштів.

У більшості випадків виконавчий напис нотаріусами видається з порушеннями, відтак, може бути визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.

 Слід пояснити, що Законом України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошей або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При цьому одним з ключових моментів для вчинення виконавчого напису є подання документів, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Найчастіше виконавчі написи вчиняються на кредитних договорах. Тобто банк або інша фінансова установа, не доводячи наявність заборгованості в судовому порядку, звертаються до нотаріуса, який вчиняє напис. І тоді кредитор одразу може звернути його до примусового стягнення, оскільки напис є виконавчим документом.

Відповідно до статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:

1. дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
2. найменування та адреса стягувача;
3. найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
4. строк, за який провадиться стягнення;
5. суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
6. розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
7. номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
8. дата набрання юридичної сили;
9. строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;
10. інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчий напис може бути пред’явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення (стаття 91 ЗУ «Про нотаріат»). Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

У тому випадку, якщо нотаріусом не було дотримано вимоги щодо надання стягувачем документів, на підставі яких можливе вчинення виконавчого напису та інших вимог закону щодо вчинення виконавчого напису, боржник може реалізувати своє право на звернення до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Куди звертатися?

Для скасування виконавчого документу у судовому порядку необхідно звертатись до суду за місцем Вашої реєстрації, навіть якщо банк або виконавець чи нотаріус в іншому місті.

В позовній заяві необхідно зазначити підстави для скасування виконавчого документу, а також надати відповідні документи на їх підтвердження. Це може бути: договір із банком, відомості про сплату вами заборгованості, відомості про виконання зобов’язань в повному обсязі.