Фото без описуДля одержання високих урожаїв картоплі велике значення має підготовка насіннєвого матеріалу. Насіннєві бульби мають бути здоровими, бо більшість хвороб передається від материнських бульб.

Підготовка насіннєвого матеріалу включає: сортування, калібрування, теплове обігрівання (пророщування), протруєння й обробку бульб стимулюючими речовинами.

Для садіння картоплі використовують бульби фракцій 30–60 мм у діаметрі і масою 60–80 грамів.

Різати насіннєві бульби не бажано, бо це призводить до значної захворюваності. Це виправдано лише за прискореного розмноження дефіцитного насіннєвого матеріалу. Бульби масою 80–100 г ріжуть навпіл з двома-трьома вічками. Щоб уникнути загнивання й захворювання бульб, їх ріжуть у день посадки або напередодні. Ножі обов’язково дезінфікують у 0,1% розчині перманганату калію або в 0,5% розчині саліцилової кислоти після розрізання кожної бульби.

Бульби картоплі пророщують в умовах природної вентиляції. Під час пророщування картоплі температура повітря має бути для ранніх сортів 8…12 °С, для середньостиглих і пізніх – 12…16°С, вологість повітря – 85–90%, за температури 10 °С картоплю треба пророщувати 20–30 днів, за 13°С – 15–22 дні, за 16 °С – 13–20 днів.

Для підтримки оптимальної вологості картоплю потрібно збризкати водою.    

Рекомендується бульби зволожувати дощуванням розчином добрив: карбамід 30 г, суперфосфат і фосфат калію – по 20 г, мідний купорос – 5 г, вода – 10 л.

Проростати картопля повинна на світлі, не залежно від того, чи була вона озеленена з осені. У темряві бульби утворюють довгі та ламкі паростки, які при посадці будуть ушкоджені.

При високій температурі зберігання (+4°С) картопля може передчасно прорости ще в погребі, дати короткі, або навіть довгі (10-20 см) паростки. Короткі не засохлі паростки без виразок і рудих плям можна залишити. Всі довгі, засохлі й почорнілі паростки потрібно видалити. Причиною нитковидності можуть бути інфекційні хвороби (стовбур, жовта карликовість, судинні мікози та ін…).

Перед садінням або під час садіння картоплю протруюють. На поверхні бульб є патогени фітофторозу, ризоктоніозу, фомозу, сухої гнилі та інших хвороб. Тому фунгіциди, що наносять на поверхню бульб, є своєрідним захисним екраном проти шкодочинних організмів.

Для протруєння використовують препарати: АС Селектив, Селест Топ,Еместо Квантум , Престиж та інші. Дані препарати крім фунгіцидної мають інсектицидну дію і захищають від грунтоживучих шкідників. Обробляти бульби потрібно перед висаджуванням за 3-4 год. обприскувачем. Дану роботу та посадку картоплі потрібно проводити в гумових рукавицях. Препарати зберігають свою токсичність до середини цвітіння картоплі, а тому на ранні сорти картоплі (40-денні) та, якщо ви плануєте вживати  молоду картоплю середніх та пізніх сортів, будь-які протруйники використовувати не можна.

Разом із протруюванням бульби бажано обробити стимулятором росту Ель-1 (10 мл/т); замочити їх на 15 хв у 0,5%-ному розчині Біоглобіну (в співвідношенні розчин/бульба 2:1) з мікроелементами: бромом, міддю, марганцем, залізом. На 1 т витрачають розчину в такій пропорції: 5–6 г мідного купоросу, 5–6 г марганцевокислого калію, 1,3–1,4 г борної кислоти.       

Весняне протруювання знижує випадання рослин, збільшує в них кількість продуктивних пагонів, стимулює розвиток листкової поверхні, зменшує розвиток хвороб у період вегетації й забезпечує приріст урожаю на 50–70 ц з гектара.

Після всіх цих процедур та  за умови прогрівання грунту  на глибині 10 см до  8–10° С, можна приступати до висадки картоплі (приблизно цвітіння черешні). Надранні в не вигріту землю посадки приводять до масового пошкодження картоплі вірусними хворобами (кучерявість листків) і недобору урожаю.