Фото без опису Попри те, що обов’язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину закріплений в Конституції та в Сімейному кодексі України, трапляються випадки, що той із батьків, який мав би сплачувати аліменти, цього не робить. Тоді зобов’язання допомагати дитині бере на себе держава.

Відповідно до чинного законодавства тимчасова допомога дітям (тобто особам до 18 років), чиї батьки ухиляються від сплати аліментів, призначається у кількох випадках, а саме:

рішення суду про стягнення аліментів із одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю в боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, під час літніх канікул мешкає вдома, тоді зазначена допомога призначається за повні місяці домашнього перебування. Для підтвердження цього факту необхідно надати довідку установи (закладу) про те, що дитина в цей час не була на повному державному утриманні.

Куди та з якими документами звернутися

Тимчасова допомога призначається та виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, органами соціального захисту населення. До документів, які слід надати до органу соцзахисту, належать заява за встановленою формою, копія свідоцтва про народження дитини, декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби/приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.

Якщо один із батьків відновив виплату аліментів, інший зобов’язаний в триденний строк письмово повідомити про це до органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.

Треба мати на увазі, що тимчасова допомога призначається кожні шість місяців, починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймає орган соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Розмір допомоги і підстави для відмови у її призначенні та для припинення виплат

Розмір тимчасової допомоги на дітей дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

Законодавство визначає перелік випадків, на підставі яких органи соцзахисту можуть відмовити у призначенні тимчасової допомоги:

середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу складає понад 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.

Підставами припинення виплати тимчасової допомоги стануть:

встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
досягнення дитиною 18-річного віку;
виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
відмови від стягнення аліментів;
добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
смерть дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
смерть одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
відібрання дитини від того з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
встановлення над дитиною опіки чи піклування;
сплата аліментів одним з батьків.

При виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити про це у десятиденний строк орган соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі, коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк до трьох календарних днів повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду.

Орган державної виконавчої служби/приватний виконавець у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги. Відтак орган соціального захисту населення у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.