Основними причинами настання нещасних випадків узимку є організаційними, у яких переважає людський фактор. А саме: порушення трудової та виробничої дисципліни, порушення вимог інструкцій з охорони праці, порушення режиму праці та відпочинку, незастосування засобів індивідуального захисту, порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів, особиста необережність. У зимовий період збільшується кількість випадків падіння працівників під час пересування пішки та настання дорожньо-транспортних пригод.
У настанні ДТП причиною є недоліки в організації безпечної роботи автотранспорту на підприємстві, його несвоєчасного і неякісного технічного обслуговування та ремонту, порушення водіями правил дорожнього руху.
Ожеледиця:     
Щоб зменшити вірогідність падіння під час пересування пішки в ожеледицю, необхідно додержуватись наступних основних правил поводження:
* пересувайтеся тільки по передбаченим для цього пішохідним доріжкам;
* вдягайте зручне взуття на низьких підборах та неслизькій підошві;
* дивіться під ноги та обходьте небезпечні місця;
* ходіть не поспішаючи;
* будьте гранично уважними під час переходу проїжджої частини дороги та пересування по східцях;
* старайтеся обходити всі місця з похилою поверхнею;
 *ступайте на всю підошву взуття, ноги розслабте в колінах;
* при переході по обледенілій поверхні не підіймайте високо ступні ніг, а робіть рухи подібно ковзанню;
 *не переносьте, по можливості, в руках тяжкі речі та не тримайте руки в кишенях;
 *не ходіть біля самого краю проїжджої частини дороги;
 *тримайтеся подалі від будинків – ближче до середини тротуару з метою попередження травмування від падіння з даху снігу, бурульок тощо.
Водію, який знаходиться за кермом транспортного засобу в ожеледицю, необхідно бути обачним, їхати з найменшою швидкістю та пам’ятати, що в ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях автотранспорту.
Коли людина все-таки відчуває, що послизнулася і падає, то найперше, що їй треба зробити – це спробувати присісти. Так зменшиться висота падіння. Також слід при цьому притиснути підборіддя до грудей, а руками охопити живіт. Із врахування присідання це сприятиме певному згрупуванню тіла, що й дозволить уникнути серйозного ушкодження при падінні. У жодному разі при цьому не треба намагатися зберегти цілими у валізах та сумках речі, що можуть розбитися. Найцінніше – це здоров’я людини.
Якщо хтось, втратив рівновагу, починає падати – ніколи не треба приземлятись на випрямлені руки. Бажано згрупувати тіло та розвернутися так, щоб удар від падіння прийшовся на бокову поверхню тіла. Тільки так можна убезпечити хребет, таз та кінцівки від перенавантажень.
У випадках падінь зі слизьких східців надзвичайно важливо захистити обличчя й голову (їх необхідно прикрити долонями). Падаючи, не намагайтеся зменшити швидкість падіння, розкидаючи руки і ноги.
Це може тільки зашкодити та збільшити кількість переломів кінцівок.
В холодну пору року, перебуваючи на відкритому повітрі,  можливе переохолодження організму людини та обмороження частин тіла.
Щоб уникнути обморожень, необхідно одягатися таким чином, щоб шари одягу не прилягали один до одного щільно і залишали між собою прошарки повітря, які відмінно утримують тепло. Верхній одяг повинен бути таким, що не промокає і не продувається, а взуття – не тісним і сухим. Рекомендується використання теплих устілок і вовняних шкарпеток на голу ногу, оскільки вони вбирають зайву вологу та залишають ноги сухими.
На мороз краще виходити ситими, перед виходом бажано поїсти що-небудь калорійне. Білкова їжа забезпечить організм енергією, яка при низьких температурах повітря йде на підтримку нормальної температури тіла.
Рекомендується також прийом вітамінів, які допоможуть зміцнити імунну систему. Не допускати перевтоми, оскільки в цьому стані у людини всі обмінні процеси вповільнені, кровопостачання тканин обмежене і, відповідно, менше виробляється тепла.
 Треба пам’ятати, що під дією алкоголю людини втрачає чутливість до холоду, що може призвести до відмороження кінцівок.
Перша допомога при обмороженні полягає в тому, що потерпілого потрібно перенести в тепле приміщення, зняти з нього одяг, взуття та укрити його ковдрою і зігрівати грілками, напоїти гарячим чаєм та терміново звернутися до лікаря.
Ні в якому разі при обмороженні не можна розтирати снігом потерпілого: судини в такій шкірі дуже крихкі і можуть легко пошкодитися. Не рекомендовано також тримати відморожені кінцівки в гарячій воді, біля відкритого вогню, батареї, обігрівача: чутливість таких уражених тканин знижена і можливий випадок додаткового ураження шкіри. Як і опіки, обморожені ділянки тіла не можна змазувати спиртовими розчинами, маслами та жирами.
Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях,  передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються в робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників (вимоги статті 168 Кодексу законів про працю України).

Пам’ятайте, що важливим заходом запобігання травматизму узимку є проведення на підприємствах позачергових інструктажів для працівників щодо безпечного поводження під час пересування в складних погодних умовах, а водіям транспортних засобів – інструктажів з безпеки дорожнього руху.

Правила поведінки на льоду, а саме тонкий лід. Найбільш небезпечна крига –
перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини.
Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку,
товщиною більшою за 7 см. Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.
При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см. Перш
ніж ступити на лід водоймища, необхідно дізнатися про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який можна вільно тримати в руці.
Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!
Під час руху по льоду треба  слідкувати за його поверхнею, обходити  небезпечні місця та ділянки з кущами і травою.
Особливу обережність проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, слід негайно зупинитися і повернутися назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.
Людина опинилася в холодній воді. У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від
смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне
тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше
через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.
У випадку, якщо ви все ж провалилися під лід:
* слід не піддаватися паніці, утримуватися на плаву, уникаючи занурення з головою;
* кликати  на допомогу;
 *намагатися вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
 *намагатися якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
 *вибравшись на лід, перекотитися і відповзти  в той бік, звідки ви прийшли, де міцність льоду вже відома.
*далі  необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось,
треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуйте  будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити
чогось гарячого.
Перш ніж кинутися до того, хто провалився,  необхідно:
 *знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
*оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.
Якщо ви впевнені, що зможете (чи готові) врятувати людину, то:
* крикнути, що ви йдете на допомогу;
* наближатися до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
* підкладіть  під себе лижі, дошку, фанеру;
 *обговорюйте  свої дії з постраждалим (домовтеся про команду, на яку потужним ривком ви будете  його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню.