Фото без опису    Вимоги законодавства України, щодо безпеки медоносних бджіл від отруєнь при використанні засобів захисту рослин в сільському і лісовому господарстві визначаються:
− Законом України «Про бджільництво» від 22.02.2000р. № 1492 –III (зі змінами);
− Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» (затверджені Постановою №1 Головного державного санітарного лікаря України від 03серпня 1998 року);

− «Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96, затвердженими наказом МОЗ України від 18.12.96р. №382.
− Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини « Про затвердження Інструкції щодо попередження і ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» від 30.01.2000р. № 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2001р. за № 131/5322.
− Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук № 184/82 від 20.09.2000 р. «Про затвердження нормативно- правових актів з питань розвитку бджільництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2000 р. за № 736/4957.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин зобов’язані:

1. Дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь (хімічного токсикозу) – ст.30 ЗУ «Про бджільництво»;
2. Завчасно, до початку проведення обприскування, попередити пасічників через засоби масової інформації( радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації), про кожне застосування ЗЗР, а саме:
2.1. Оповіщати не менш чим за дві доби при використанні наземної апаратури, згідно пункту 6.1.7. Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ;
2.2. Оповіщувати не менш, чим за три доби при використанні авіаційної техніки, згідно пункту 5.2. «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96;
2 2.3. Оповіщати не пізніше ніж за три доби при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах, згідно статті 37 ЗУ«Про бджільництво».
3. В повідомленні про застосування ЗЗР сповіщати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату (ст. 37 ЗУ«Про бджільництво»).
4. При застосуванні хімічного обприскування на медоносних рослинах попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ (ст. 37 ЗУ«Про бджільництво»).
5. При авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів в повідомленні сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого міста медозбору, на відстань більше 5 км від міста проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік. ( «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.) 6. Не застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. (ст.30 ЗУ«Про бджільництво»).
7. Застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки тi пестициди i агрохiмiкати, що пройшли державну реєстрацію i включені в Перелік препаратів, дозволених до авіаційного та наземного застосування в Україні, роздрібного

продажу населення ( Перелік пестицидів і агрохімікатів і щорічні доповнення до нього видається Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст.7 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95 від 02.03.1995 р.).
8. Не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл, безпосереднього контакту покрову бджіл з робочим розчином інсектицидів.
9. Використовувати не токсичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди, такі як Моспілан ВП, Біская 240 OD, м.д., Маврік, ЕВ., Каліпсо 480SC, Омайт 570,в.е., Кораген 20, КС та інші.
10.Суворо дотримуватися регламентів застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. При використанні високотоксичних для бджіл піретроїдних інсектицидів паралельно застосовувати репеленти, що забезпечать збереження життя робочих бджіл на період токсичної дії інсектициду.
11. Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм (мк.с.- мікрокапсульована суспензія, мк.е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат,поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю.
12. Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. (6.1.5. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»).
13.У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводити увечері після закінчення льоту бджіл.
14.Проводити обприскування наземним методом при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту. ( 6.3.1., 6.3.4. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів).
15. Проводити обприскування авіаційним методом в ранкові та вечерні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує – 3м/с (дрібне-крапельне обприскування) і 4м/с (крупно-крапельне обприскування), температурі повітря не вище +22 градуса, робоча висота над об’єктом обробки повинна бути не менше 3 метрів. При цьому не порушувати зону санітарного розриву: 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників і т.п.); 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки (цибуля на перо, сільдерей, кріп, огірки, помідори, полуниця, малина та інші), а також садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт. («Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96.). 16. Всі проведенні хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. (Додаток 11 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 ).
17.Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами у відповідності з 4 «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій», пройшли спеціальне навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами, відповідно до статті 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95-Вр від 02.03.1995 р. Всі працівники, при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт з пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).
18.Виконувати основні вимоги щодо захисту рослин відповідно до ст.4 ЗУ «Про захист рослин» №180XIV від 14.10.1998 р., а саме:
- суворе додержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;
-збереження корисної флори і фауни;
- недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин.
-додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;
-екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;
Бджоляру з метою охорони медоносних бджіл від хімічного токсикозу необхідно:
1. Виконувати вимоги законодавства України з питань бджільництва відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000р. №184/82.
2. Зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000р. №184/82.
3. Розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно ст.15 Закону України «Про бджільництво.
4. При зміні назви чи адреси пасіки проінформувати про це районне (міське) управління держпродспоживслужби протягом 10 днів. (Наказ Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000р. №184/82).
5. При розміщенні пасік на земельних ділянках інших власників або перевезенні пасік за згодою інших власників або користувачів, поставити пасіку на облік у сільській раді, на територію якої прибув на кочівлю, або на території якої розмістив пасіку.
6. При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.
7. У випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб, а при проведенні наземних обробіток на відстань 3-5 км від місць проведення наземного обприскування.

 

Як діяти пасічнику, (алгоритм дій), якщо сталося отруєння бджіл

Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки то він повинен діяти швидко й оперативно. Адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів в відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Терміново звернутись до місцевої влади (голови районної державної адміністрації, міськвиконкому, сільського чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Голова письмовим розпорядженням створює комісію, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл, оцінює розміри збитків.

До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників служби захисту рослин, Держпродспоживслужби, спеціалістів фіто-санітарного напрямку та ветеринарної медицини, екологічної інспекції, товариства бджолярів та управління агропромислового розвитку. Дані особи можуть бути залучені в якості свідків в суді.

В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.

Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.

Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Інформацію про те, кому належить оброблене пестицидами поле, його площа, яка культура посіяна на полі та на якій відстані поле знаходиться від пасіки, можна отримати у місцевій сільській раді. Доказом того, що господарство використовувало для обробітку сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімічної обробки посівів, який має обов’язково заповнюватися агрономом або відповідальною особою у господарстві та каністри із залишками препарату (при їх наявності).

Слід констатувати чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 дні.

Однією із важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в районних державних лікарнях ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ − пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді. Ця вимога є обов’язковою, тому, що в суді буде тяжко довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від хвороби.

Комісійно відбирати проби. Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту потрави.

Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400-500 мертвих, можна частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100-200 г зеленої маси з ділянки, відвідуваної бджолами, проби землі.

Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписний ветеринарними спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. В листі зазначають назву господарства (прізвище, ім’я та по батькові власника пасіки, адресу, номер пасіки, кількість вуликів та кількість відібраних проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження). При підозрі на отруєння до листа додається акт або копія акта комісії, яка обстежувала пасіку та відбирала матеріал. У супровідному листі бажано зазначити на який отрутохімікат слід провести дослідження. Супровідний лист повинен мати штамп державної установи ветеринарної медицини.

Головне управління Держпродспоживслужби в області рекомендує направляти зазначені зразки разом з супровідною та актом відбору до Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ, вул. Донецька, 30,
тел.: 044-243-37-54 та 044-243-37-55); Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України
(м. Київ, тел.: 044-526-45-02 та 044-527-89-43); Інституту токсикології ім. Ведмідя, (м. Київ, вул. Герої оборони, 6, тел.: 044-526-97-00 та
044-526-96-45).

Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.

Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді.

Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв'язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату слід робити наступні дії:

1.     маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, визначають отруту, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків;

2.     якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків передати справу до суду.

 

Для цього необхідно:

1.                      Подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії:

-         розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії;

-         акти комісії;

-         результати лабораторного дослідження;

-   довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те скільки бджолиних сімей пасічник має на своїй пасіці;

-         довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників);

-         список свідків та експертів.

Оскільки колективних заяв суд не приймає, позовну заяву в суд треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку.

Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого ″нерадивого фермера″ до відповідальності та відшкодувати збитки.

Вихід із цієї ситуації полягає в налагоджені дружніх, толерантних взаємовідносин між фермерами та бджолярами, в суворому дотриманні вимог чинного законодавства.